Круг ф 80 ст 38Х2МЮА (Сірова)

Розшифрування марки металу 38Х2МЮА: означає, що в сталі міститься 0,38% вуглецю, Х2 – що міститься до 2% хрому, а що кількість магнію та алюмінію не перевищує 1%, літера А в кінці свідчить про якість сталі та мінімальний вміст шкідливої ​​сірки та фосфору не більше 0,025% кожного.
Застосування для виготовлення інструменту: вимірювальні інструменти виготовляються із високовуглецевих сталей У10А, У12А; легованих сталей ХГ, ХВГ, 9ХВГ, Х12, Х12М, ШХ15, 9ХС, Х09, 35ХЮА, 38Х2МЮА, (сталі 35ХЮА і 38Х2МЮА застосовуються для азотованого інструменту) і маловуглецевих сталей (10, 10, 2 1 , Ст2, Ст3.
Основні вимоги до сталей, призначених для виготовлення вимірювального інструменту, такі: сталь повинна бути зносостійкою, добре оброблятися різанням (отримання чистої поверхні), повинна мати найменшу деформацію при загартуванні.
Цим вимогам краще за інших задовольняють леговані сталі, такі як 38Х2МЮА. Азотовані сталі мають дуже високу твердість (до Rc = 68). У зв'язку з тим, що азотування відбувається при низьких температурах, вироби не отримують напруги, звичайних при загартуванні, що є основою для подальшого збереження розмірів. Тому з азотованих сталей виготовляють інструмент найбільш складної конфігурації і працюючий у важких умовах. т. п., оброблених на високу міцність (?0,2 = 150-170 кгс/мм2, ?в = 170-190 кгс/мм2). Однак комплекс властивостей, що досягається, не завжди задовольняє вимогам, що висуваються. Актуальним завданням є підвищення властивостей міцності в поєднанні з необхідним запасом пластичності і високою розмірною стабільністю. Для цього доцільно використовувати високотемпературну термомеханічну обробку або коротко (ВТМО). ВТМО полягає в поєднанні пластичної деформації, що проводиться вище температури рекристалізації в галузі існування стабільного аустеніту, з негайним загартуванням. ВТМО конструкційних легованих сталей призводить до підвищення властивостей міцності і пластичності, збільшує опір втоми, зменшує схильність до оборотної і незворотної відпускної крихкості, підвищує тривалу міцність. Внаслідок протікання повернення і навіть початкових стадій рекристалізації в процесі високотемпературної деформації, а також успадкування мартенситом дислокаційної структури аустеніту субструктура, що утворюється при ВТМО, характеризується підвищеною механічною та термічною стійкістю. Це дозволяє зберегти ефект обробки після високотемпературної відпустки та повторного загартування. Така структура повинна забезпечувати високий опір сталі мікропластичним деформаціям при кімнатній та підвищеній температурах. У зв'язку з цим, було досліджено можливість використання ВТМО для підвищення опору мікропластичним деформаціям легованих конструкційних сталей. Для дослідження вибрано сталі 40ХН2СВА та 38ХМЮА, що застосовуються для відповідальних деталей машин та приладів. ВТМО проводили за допомогою опади на 50% відрізаних від дроту заготовок та їх загартування в олії. Попередньо заготівлі перековували з переплутуванням волокна з метою усунення текстури. Заготовки перед деформацією нагрівали до 950° С, температура закінчення деформації становила 880-900° С. Заготовки, які не піддавалися деформації, гартували з оптимальної для цих сталей температури 920° С. Після відпустки при різних температурах електроіскровим методом вирізали заготовки зразків таким чином, щоб виключити вплив зон утрудненої деформації. Межу пружності та механічні властивості визначали при розтягуванні, релаксаційні випробування проводили при вигині на кільцевих зразках.
У порівнянні із гартуванням та аналогічною відпусткою межа пружності після ВТМО підвищується на 20-30%, межі міцності та плинності – відповідно на 7-10 та 11-13%. У процесі відпустки межа пружності зростає, досягаючи максимального значення при 300-350 ° С, що пов'язано з розглянутими вище процесами стабілізації тонкої структури сталі. Збільшення температури відпустки до 300-400 ° С призводить до значного зниження властивостей міцності, в той час як межа пружності сталі мало змінюється. Після відпустки при 500° З міцнісні властивості сталі, підданої ВТМО і звичайному загартування, розрізняються незначно, проте різниця у величині межі пружності становить -10%. Це вказує на відносно високу стійкість тонкої структури, що утворюється в результаті ВТМО. Порівняно зі звичайним загартуванням ВТМО практично не впливає на твердість сталі. Після ВТМО пластичність стали суттєво зростає.
Результати релаксаційних випробувань при навантаженнях, що становлять 0,